Геделле - улюблений палац імператриці Єлизавети Баварської
1867 рік. Будапешт. Собор Святого Матіяша – святково прикрашений та урочистий, завмер в очікуванні імператорського подружжя Габсбургів – Франца-Йосифа I та Єлизавети Баварської. Тут і сьогодні скінчиться одна епоха. Епоха – Австрійської Імперії. І розпочнеться інша епоха. Епоха Дунайської Монархії – Австро-Угорської Імперії. На честь коронації найсвятішому сімейству був подарований воістину королівський подарунок – Палац Грашшалковичів у Геделле.
Палац почав будувати ще в 30-ті роки XVIII століття граф Антал Грашшалкович, голова угорської палати Парламенту і довірена особа імператриці Марії Терезії. Сама ж імператриця після закінчення будівництва вшанувала палац графа своїм візитом. Автором проекту палацу став найталановитіший зальцбурзький архітектор Андраш Майєрхоффер. Палац був побудований у стилі бароко і спочатку мав U-подібну форму, але протягом XVIII століття неодноразово перебудовувався нащадками графа Грашшалковича. До кожної частини будівлі було додано ще крила, добудовано палацову каплицю, палацовий театр, оранжерею та манеж. У 1841 році рід Грашшалковичів припинив своє існування, а палац мав ще кілька господарів, поки в 1867 році не був принесений у дар, імператриці Сіссі, яку угорський народ просто обожнював. 
Єлизавета завжди любила Угорщину та її народ, брала активну участь у житті цієї країни та зіграла не останню роль в об'єднанні Австрії та Угорщини. У свою чергу народ Угорщини з великим трепетом, любов'ю та повагою ставився до своєї імператриці. Подейкують, що палац Геделле завжди подобався Сіссі, але австрійська скарбниця спустошена війнами, не могла придбати для імператриці це барокове диво. Наскільки ці чутки правдиві, не знаю, але вірно лише одне – палац імператриці справді дуже подобався. З того часу літня резиденція імператорського двору перенеслася до Геделле і це була виключно заслуга Сіссі. У цей період було збудовано стайні, адже імператриця була знатною вершницею і дуже любила коней. 
Кімнати палацу стали комфортнішими, та й обстановка в замку стала більш розкішною. Саме Єлизавета вдихнула в цей палац життя, пронизала його своїм духом, лишила в ньому частинку своєї душі. У 1898 році, в Женеві, Сіссі гине від рук італійського анархіста Луїджі Луккені.
Незабаром після загибелі імператриці, на згадку про неї був розбитий меморіальний парк, поруч із палацовим садом. У період між двома світовими війнами Палац став резиденцією регента Угорщини Міклоша Хорті. Після Другої світової війни палац у напівзруйнованому стані і поступово занепадає. Частину його визначили під будинок для людей похилого віку, частину під склади. Колись розкішний і живий, тепер він стояв розорений і безликий, нікому не потрібний, кинутий доживати свій вік, як ті старі, які неквапливо ходили по запустілому парку, в якому ще недавно грав бальний оркестр і розносився заливистий сміх дітлахів. До 1990 року на території палацу дислокувалися радянські війська. Після того, як війська були виведені, імператорський палац з величезним парком, постав перед угорським народом зруйнованим, спустошеним, у страшенно занедбаному стані. У 1991 році почалося відродження цієї унікальної пам'ятки архітектури. І вже в серпні 1996 року було відкрито головне замкове крило з багато прикрашеним ліпленням парадним залом і кількома королівськими апартаментами, присвяченими добі Австро-Угорської імперії, імператору Францу-Йосифу I і, звичайно ж, улюбленій імператриці Сіссі. 
Сьогодні Палац виглядає чудово. Звісно, не все в повному обсязі відкрито для відвідування туристами, т.к. реставраційні роботи ведуться досі, але подивитися у замку справді є на що. Це і колекції предметів мистецтва, адже засновники палацу, рід Грашшалковичів, були великими поціновувачами мистецтва, і багато предметів все ж таки вдалося врятувати та зберегти під час війни. Картинна галерея родових портретів Грашшалковичів та портретів членів імператорських сімей різних поколінь. Прекрасні антикварні меблі та предмети інтер'єру. Перлиною палацової експозиції, по праву, можна вважати чудову колекцію зброї, яка займає кілька окремих кімнат. А сам палац просто наповнений духом великої імператриці Сіссі. Будуар Єлизавети, був відновлений практично точнісінько, яким він був при ній: стіни, гардини, меблі - кольори фіалок (улюблений колір імператриці), портрети Сіссі з її улюбленими собаками та кіньми, бюсти імператриці, фотографії ...
Палацовими стежками Геделле з вами прогулювалась,
Ельміра ГОРЕВА
Матеріал авторський. Ознайомитись з умовами використання матеріалів сайту